Національно - патріотичне виховання


"З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ"

Формування патріотичної свідомості

 зростаючої особистості

 

Україна – наша рідна земля, наша Батьківщина. Для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю. Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.
Сьогодні – завдання кожного з нас, громадянина України, - знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому глумитися над ними. Гордитися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і символи – герб, прапор і гімн. І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вміннями зміцнюватиме її могутність.
Становлення української державності, інтеграція до європейського і світового співтовариства, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи виховання в Україні є національна ідея, направлена на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина – патріота своєї держави.
           Патріотичне виховання – це виховна діяльність, спрямована на формування в учнів почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини та до представників спільної культури або країни. Таке виховання включатиме:
- розвиток любові до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій;
- відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини;
- інтерес до міжнаціонального спілкування;
- прагнення праці на благо рідної країни, її народу.

Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в позитивному ефекті такого ж відношення. В основі будь-якого суспільства лежить система цілей, яка виробляється на основі культури суспільства і системи цінностей цього суспільства.
Патріотизм поєднує в собі любов до своєї Вітчизни,  свого народу, гордість за їх минуле і сьогодення, готовність до їх захисту.
В суспільстві, що сформувалося і розвивається, засвоєння патріотичних цінностей і норм життя – це перш за все об'єктивний, керований процес.      
          Патріотизм не закладений в генах, він явище соціальне за своєю природою і тому не успадковується, а формується.
 Зміст патріотизму визначається духовним і моральним кліматом суспільства, традиціями, колективним досвідом попередніх поколінь.           
Змістовною стороною формування патріотизму є:
             формування високих духовно-моральних принципів та громадянської відповідальності, відданості своїй Вітчизні;
          формування здорового способу життя підлітків і молоді, профілактика правопорушень і бездоглядності.
        Визначення власних ціннісних орієнтацій, ставлення до своїх традицій і культури, минулого і майбутнього – все це стає не абстрактною теорією, а насущною проблемою сьогоднішнього дня.
Метою патріотичного виховання учнів у виховній роботі навчального закладу є:
- підвищення рівня патріотичного розвитку школярів;
- забезпечення комплексного підходу до гармонійного розвитку школярів;
- підвищення ефективності виховання у дітей пізнавального інтересу до рідного краю, до своєї країни.

Проблема патріотичного виховання є актуальною в наш час, і тому є важливим виховання патріотизму особистості учня в школі та сім’ї.

                                                                                                                             

                                                                                                                                                                                                                                                                «Для нас дорогі батьки, дорогі діти,

близькі, родичі,  але всі уявлення про любов

до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».

                                                                                                         Цицерон

Патріотизм (від гр. patriotes – Батьківщина) – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм, як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею.

 Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості [6, с. 76].

           У Грищенецькому НВК приділяється велика увага вихованню у підростаючого покоління етичних якостей особи, колективізму, громадськості, любові до своєї Батьківщини, шанобливого ставлення до історії своєї країни, до геральдики, до свого народу.

 Велику роль у вихованні патріотичних відчуттів грають засоби масової інформації: телебачення, радіо,  художні вітчизняні кінофільми, театр, художня література.

             В усі часи українська ідея була для нашого народу інтегруючою силою. Вона спонукала козаків до подвигів та до великої жертовності, гартувала волю і шліфувала світогляд наступних поколінь борців за нашу свободу, зокрема, в часи світових воєн, коли воскресала надія на визволення.

Українська ідея завжди була цілющим джерелом для нашої культури, мови, звичаїв. Саме її стійкість спонукала чужинців визнавати нас .

          Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності прин-ципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного

процесу і специфіку патріотичного виховання учнів в загальноосвітній школі. До їх числа відносяться: 

1.Обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в ньому; 

2. Обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів; 

3. Єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів; 

4. Інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;

5. Спирання на позитивне в особі вихованця і створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії;

6. Координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання. 

           В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни. 


Життя і становище нації значною мірою залежить від патріотизму її представників, що формується з раннього дитинства шляхом засвоєння національних цінностей. Цей процес спочатку є стихійним, а потім переростає у свідому любов до Батьківщини.

Школа повинна бути державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на грунті національної культури і національних традицій, який за змістом, формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвитку як суверенної держави.


    Однією зі складових мети Грищенецького НВК є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. У Законі України "Про загальну середню освіту" визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формуванні творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов'язків; вихованні поваги до національних цінностей нашого народу; виробленні навичок здорового способу життя.

Національною програмою патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства поставлено ряд завдань: утвердження високих моральних цінностей, політичної культури та трудової моралі, збереження повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, попередження злочинності, запобігання інформації, що містить у собі елементи асоціальної поведінки, насильства,                                             

жорстокості.

             На формування патріотичної свідомості учнів впливає родинно – сімейне виховання. Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

           Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Стаття 59 Закону України "Про освіту"  покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров'я і психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття – це конституційний обов'язок кожного громадянина України.

Головними завданнями роботи  навчально – виховного комплексу з сім'єю є:

- пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;

- організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;

- гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин, педагоги-батьки.

          Батьки та педагоги повинні стати партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів, що дозволить реалізувати виховну мету загальноосвітнього навчального закладу.

          Концепція виховання дітей  у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої,   високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

           Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури.

           Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння педагогом природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботі про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

           Пріоритетним є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.

          Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства.

Вчитель і учень – рівноправні суб'єкти навчально-виховної діяльності. Тому варто більше уваги приділяти стимулюванню внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх оптимальній участі у спільній діяльності у справі виховання.

Підвищенню результативності виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм  роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.

           Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямами:  

-         громадянське виховання;

-          родинно-сімейне виховання;

-         патріотичне виховання;                                                           

-         трудове виховання;                                                                                        

-         художньо-естетичне виховання;

-         моральне виховання;

-         екологічне виховання;

-         формування здорового способу життя;

-         сприяння творчому розвитку особистості.

          Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Слід підкреслити, що головним організатором виховної роботи у школі, консультантом, безпосереднім наставником є педагог - організатор, який спрямовує навчально-виховний процес, співпрацює з учнями, їх батьками, вчителями-предметниками, керівниками гуртків, дитячою організацією, організовує і проводить позаурочну та культурно-масову роботу.

           Педагоги – організатори та класні керівники планують  і координують  виховну роботу школи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів і інтересів, рівня сформованості учнівського колективу, сприяють розвитку самоврядування в класі, школі, створюють умови для організації змістовного дозвілля.

З метою організації патріотичного виховання  у Грищенецькому навчально – виховному комплексі проводяться виховні години,  лекції, бесіди, уроки пам’яті, «круглі столи», години спілкування, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, створюються  проекти, акції з метою упорядкування пам’ятників, братських могил, конкурси патріотичної пісні, рідної мови, родинні свята, лінійки пам'яті,  святкування Дня Перемоги, Дня Збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх , оформлення куточків державної символіки та ін..

Невід’ємною частиною виховної роботи Грищенецького НВК є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Учні мають право висловлювати свою думку і бути почутими, брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їх життя.

 Самоврядування виховує в учнів ініціативність, активність, самостійність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності. Формує вміння планувати, обирати головні напрямки у роботі, чітко налагодити контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов'язки, забезпечити координацію дій.

Самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.



НОРМАТИВНО - ПРАВОВА БАЗА З НАЦІОНАЛЬНО - ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА
ЗАКОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗИ МОНУ

         


         

         


ПОСТАНОВИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ДОРУЧЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 грудня 2015 р. № 1400-р Про затвердження плану заходів щодо національно-патріотичного виховання молоді на 2016 рік ”

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 8 грудня 2009 р. N 1494-р Про затвердження плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об'єктів культурної спадщини

Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 "Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти";
П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Державний прапор України

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Державний герб України


    ЛИСТИ МОНУ

      

    Comments