Національно - патріотичне виховання

"З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ"

Формування патріотичної свідомості

зростаючої особистості

Україна – наша рідна земля, наша Батьківщина. Для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю. Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Сьогодні – завдання кожного з нас, громадянина України, - знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому глумитися над ними. Гордитися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і символи – герб, прапор і гімн. І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вміннями зміцнюватиме її могутність.

Становлення української державності, інтеграція до європейського і світового співтовариства, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, яка здатна працювати на процес державотворення, на становлення народу України як політичної нації. Стрижнем цієї системи виховання в Україні є національна ідея, направлена на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина – патріота своєї держави.

Патріотичне виховання – це виховна діяльність, спрямована на формування в учнів почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини та до представників спільної культури або країни. Таке виховання включатиме:

- розвиток любові до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій;

- відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини;

- інтерес до міжнаціонального спілкування;

- прагнення праці на благо рідної країни, її народу.

Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в позитивному ефекті такого ж відношення. В основі будь-якого суспільства лежить система цілей, яка виробляється на основі культури суспільства і системи цінностей цього суспільства.Патріотизм поєднує в собі любов до своєї Вітчизни, свого народу, гордість за їх минуле і сьогодення, готовність до їх захисту.

В суспільстві, що сформувалося і розвивається, засвоєння патріотичних цінностей і норм життя – це перш за все об'єктивний, керований процес.

Патріотизм не закладений в генах, він явище соціальне за своєю природою і тому не успадковується, а формується.

Зміст патріотизму визначається духовним і моральним кліматом суспільства, традиціями, колективним досвідом попередніх поколінь.

Змістовною стороною формування патріотизму є:

– формування високих духовно-моральних принципів та громадянської відповідальності, відданості своїй Вітчизні;

– формування здорового способу життя підлітків і молоді, профілактика правопорушень і бездоглядності.

Визначення власних ціннісних орієнтацій, ставлення до своїх традицій і культури, минулого і майбутнього – все це стає не абстрактною теорією, а насущною проблемою сьогоднішнього дня.

Метою патріотичного виховання учнів у виховній роботі навчального закладу є:

- підвищення рівня патріотичного розвитку школярів;

- забезпечення комплексного підходу до гармонійного розвитку школярів;

- підвищення ефективності виховання у дітей пізнавального інтересу до рідного краю, до своєї країни.

Проблема патріотичного виховання є актуальною в наш час, і тому є важливим виховання патріотизму особистості учня в школі та сім’ї.

1. «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» від 07.09.2000

2. «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») від 13.06.2012

«Для нас дорогі батьки, дорогі діти,

близькі, родичі, але всі уявлення про любов

до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».

Цицерон

Патріотизм (від гр. patriotes – Батьківщина) – любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм, як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею.

Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості [6, с. 76].

У Грищенецькому НВК приділяється велика увага вихованню у підростаючого покоління етичних якостей особи, колективізму, громадськості, любові до своєї Батьківщини, шанобливого ставлення до історії своєї країни, до геральдики, до свого народу.

Велику роль у вихованні патріотичних відчуттів грають засоби масової інформації: телебачення, радіо, художні вітчизняні кінофільми, театр, художня література.

В усі часи українська ідея була для нашого народу інтегруючою силою. Вона спонукала козаків до подвигів та до великої жертовності, гартувала волю і шліфувала світогляд наступних поколінь борців за нашу свободу, зокрема, в часи світових воєн, коли воскресала надія на визволення.

Українська ідея завжди була цілющим джерелом для нашої культури, мови, звичаїв. Саме її стійкість спонукала чужинців визнавати нас .

Здійснення патріотичного виховання ґрунтується на сукупності прин-ципів, які відображають загальні закономірності і принципи виховного

процесу і специфіку патріотичного виховання учнів в загальноосвітній школі. До їх числа відносяться:

1.Обумовленість патріотичного виховання розвитком суспільства і подіями, що відбуваються в ньому;

2. Обумовленість змісту, форм і методів, засобів і прийомів патріотичного виховання віковими і індивідуальними особливостями учнів;

3. Єдність і органічний зв'язок між учбовим матеріалом і змістом позакласних і позашкільних заходів;

4. Інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховної роботи;

5. Спирання на позитивне в особі вихованця і створення сприятливої психологічної атмосфери в процесі педагогічної взаємодії;

6. Координація взаємодії школи, сім'ї і громадськості в системі патріотичного виховання.

В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне – це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни.

Життя і становище нації значною мірою залежить від патріотизму її представників, що формується з раннього дитинства шляхом засвоєння національних цінностей. Цей процес спочатку є стихійним, а потім переростає у свідому любов до Батьківщини.

Школа повинна бути державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на грунті національної культури і національних традицій, який за змістом, формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвитку як суверенної держави.

Однією зі складових мети Грищенецького НВК є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. У Законі України "Про загальну середню освіту" визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формуванні творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов'язків; вихованні поваги до національних цінностей нашого народу; виробленні навичок здорового способу життя.

Національною програмою патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства поставлено ряд завдань: утвердження високих моральних цінностей, політичної культури та трудової моралі, збереження повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, попередження злочинності, запобігання інформації, що містить у собі елементи асоціальної поведінки, насильства,

жорстокості.

На формування патріотичної свідомості учнів впливає родинно – сімейне виховання. Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім'ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім'ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім'ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім'ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Стаття 59 Закону України "Про освіту" покладає на батьків відповідальність за фізичне здоров'я і психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей. Утримання своїх дітей до повноліття – це конституційний обов'язок кожного громадянина України.

Головними завданнями роботи навчально – виховного комплексу з сім'єю є:

- пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;

- організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;

- гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин, педагоги-батьки.

Батьки та педагоги повинні стати партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів, що дозволить реалізувати виховну мету загальноосвітнього навчального закладу.

Концепція виховання дітей у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури.

Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння педагогом природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, турботі про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

Пріоритетним є всебічний та гармонійний розвиток особистості, яка здатна до саморозвитку, самовиховання і самореалізації, у своїй діяльності керується загальнолюдськими цінностями, глибоко розуміє традиції свого народу.

Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства.

Вчитель і учень – рівноправні суб'єкти навчально-виховної діяльності. Тому варто більше уваги приділяти стимулюванню внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх оптимальній участі у спільній діяльності у справі виховання.

Підвищенню результативності виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямами:

- громадянське виховання;

- родинно-сімейне виховання;

- патріотичне виховання;

- трудове виховання;

- художньо-естетичне виховання;

- моральне виховання;

- екологічне виховання;

- формування здорового способу життя;

- сприяння творчому розвитку особистості.

Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Слід підкреслити, що головним організатором виховної роботи у школі, консультантом, безпосереднім наставником є педагог - організатор, який спрямовує навчально-виховний процес, співпрацює з учнями, їх батьками, вчителями-предметниками, керівниками гуртків, дитячою організацією, організовує і проводить позаурочну та культурно-масову роботу.

Педагоги – організатори та класні керівники планують і координують виховну роботу школи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів і інтересів, рівня сформованості учнівського колективу, сприяють розвитку самоврядування в класі, школі, створюють умови для організації змістовного дозвілля.

З метою організації патріотичного виховання у Грищенецькому навчально – виховному комплексі проводяться виховні години, лекції, бесіди, уроки пам’яті, «круглі столи», години спілкування, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, створюються проекти, акції з метою упорядкування пам’ятників, братських могил, конкурси патріотичної пісні, рідної мови, родинні свята, лінійки пам'яті, святкування Дня Перемоги, Дня Збройних Сил України, Дня захисника Вітчизни, участь у військово-спортивних іграх , оформлення куточків державної символіки та ін..

Невід’ємною частиною виховної роботи Грищенецького НВК є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Учні мають право висловлювати свою думку і бути почутими, брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їх життя.

Самоврядування виховує в учнів ініціативність, активність, самостійність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності. Формує вміння планувати, обирати головні напрямки у роботі, чітко налагодити контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов'язки, забезпечити координацію дій.

Самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

НОРМАТИВНО - ПРАВОВА БАЗА З НАЦІОНАЛЬНО - ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА

Указ Президента України від 13.10.2015 № 580 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

•Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;

•Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;

•Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»;

Указ Президента України №212/2012 " Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації"

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

1. Закон України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років"

2. Закон України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті"